Мембранні системи як засіб формування дизайну інтер’єрного простору
DOI:
https://doi.org/10.32347/2221-9293.2019.15.5-12Ключові слова:
тентове будівництво, мембранні конструкції, системи розтягування, оформлення інтер'єру, пластика, варіанти дизайну.Анотація
У статті виявляються особливості формоутворення інтер'єрних просторів на основі мембранних систем, представлених як клас споруд, отриманих шляхом спільної роботи гнучкого ізолюючого матеріалу покриття і несучих конструкцій. У статті згадуються фактори, які стали передвісниками актуальних сьогодні мембранних споруд. Говориться про причини появи і властивості мембранної архітектури, завдяки яким вона може бути успішно використана в різних регіонах земної кулі, не порушуючи при цьому особливостей місця. Згадується про актуальність розвитку мембранних конструкцій для України, в якій пік розвитку тентового будівництва припав на середину 90-х років, а потім процес розвитку подібних споруд сповільнився. У статті пояснюється суть терміна «мембранні конструкції» і наводяться загальні технічні і естетичні характеристики, йдеться про переваги даних систем і про притаманні їм властивості адаптації. Розшифровуються аспекти адаптивності, такі як трансформація, мобільність і модульність. Наводяться три основних види систем розтягування для мембранних конструкцій – структури з натягом мембрани, натягнуті сітки і пневматичні конструкції. Пояснюється, як конструктивно формується система шляхом об'єднання трьох елементів – мембран, жорстких конструкцій (жердин, щогл), і тросів. Які при цьому використовуються мембранні покриття. Як конструктивно працює система за рахунок опор і розтяжок в екстер'єрі, і які переваги при використанні її в інтер'єрі. Розповідається про доцільність, завдання та області застосування інтер'єрних мембранних систем, а також про їх додаткові можливості у вигляді створення різноманітних вільних форм для організації різних художніх інсталяцій або декорацій для формування виставкових стендів. На завершення статті робиться висновок, що в Україні є всі потенційні ресурси для використання мембранних структур. Що в цьому аспекті тенденція уповільнення розвитку, яка намітилася в 90-х роках, повинна бути усунена. Що має бути переглянуто відношення до мембранних споруд з урахуванням місцевих умов.Посилання
Мыскина О.В., Казусь И.А. Под зонтиком. Тентовая архитектура: конструкции, форма, образ / Эволюция кровли. М., 2004. №3.
Мембранные конструкции: как они работают, и какие бывают типы? [Електронний ресурс] Режим доступу: https://www.archidizain.ru
Сапрыкина, Н.А. Основы динамического формообразования архитектурных объектов // Учебник для вузов. – М.: Архитектура-С, 2005. – 312 с.
Ожиганова И.С. Особенности формообразования архитектурных объектов на основе мембранных систем // Международный электронный научно-образовательный журнал АМИТ, 2 (35) 2016 [Електронний ресурс]. –Режим доступу: http://www.marhi.ru/AMIT/2016/2kvart16/ozhig/abstract.php
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Igor Antonenko
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).