Аспекти колористичних можливостей енергетичної ефективності інтер'єрного простору з включенням художньо-декоративних форм
DOI:
https://doi.org/10.32347/2221-9293.2019.16.58-71Ключові слова:
енергоефективність, кольорові можливості, світло, фактура матеріалу, інтер’єр, художньо-декоративні форми, дизайн.Анотація
В статті підняте питання про актуальність проблеми
зниження енергетичних витрат інтер’єрного простору засобами колористики з урахуванням впливу світлових і кольорових рефлексів оточуючого середовища, естетичних можливостей колористики в інтер’єрі, що безпосередньо пов'язані з методами дизайну та екології середовища. Проаналізовано принципи гармонії колірного рішення, отриманої в результаті поєднання кольорів, що утворює єдине колористичне просторово-колірне поле, здатне сформувати естетично повноцінний колорит приміщення.
Доведено необхідність законами і засобами колористики в порядкувати предметно-просторове середовище в реалізації екологічних питань і естетичного вдосконалення середовища життєдіяльності людини. Зауважено, що в умовах сталого розвитку навколишнього середовища, при пошуку інноваційних підходів до способів зниження енергетичних витрат об'єктів інтер’єру різного призначення, питання оптимізації споживання енергоресурсів зумовили потребу в спеціальних наукових методах, теоретичних і практичних прийомах, які могли б бути інструментами для сучасних художників і дизайнерів.
Визначено ряд невід'ємних факторів колір-ного оточення, пов'язаних між собою і, які можуть бути інструментами в зниженні енергетичних витрат приміщення засобами колористики. А саме: тип джерела освітлення, колір світлового потоку, сила або “міри” яскравості, що залежать від матеріалупокриття елементів простору і характеру фактури художньо-декоративної форми, її рефлексної дії, яка відбиває та впливає на загальний колорит інтер’єру.
Запропоновано ряд функціональних можливостей художньо-декоративних форм, розташованих в колористиці просторового середовища з метою створення оптимально комфортних умов для перебування в ньому людини.
За допомогою зробленого аналізу та приведених прикладів, які виконані автором статті, наведені основні методи, які можуть бути так самоінструментом в роботі художника-дизайнера, що дозволить йому з більшим професіоналізмом підійти до рішення задач підвищення енергетичної ефективності інтер’єрного середовища, а також поставленого творчого завдання в розміщенні художньо-декоративних форм у колористичному просторі інтер'єру.
Посилання
Leru R. (1970). Ekologiia cheloveka – nauka o zhilishchnom stroitelstve. [Human ecology – the science of housing.] Per. S frantc. Moskva: Literatura
po stroitelstvu, 262 (in Russian)
Gibson Dzh. (1988). Ekologicheskii podkhod k zritelnomu vospriiatiiu. [Ecological approach to visual perception]. Moskva: Progress, 464 (in Russian)
Bozhko I.G. (2002). Krasota i polza krasoty (sistemnaia estetika arkhitektury i dizaina). [Beauty and beauty benefits (system aesthetics of architecture and design]. Kharkov: Kursor, 313 (in Russian)
Lewitzky H. (1966). Mene Wohnung. Berlin: Veb Verlag für bau-wesen, 1966, 184 s.
Devan D. S. Logan K.-C., Kness D.-M. (1980). Introduction to interior design. New York: Macmillan publishing Co., Inc, 561
Frilling G. Auer K., (1973). Chelovek – Tcvet – Prostranstvo. [Man – Color – Space]. Perevod s nem. Moskva: «Stroiizdat», 141 (in Russian)
Frieling H. (1979). Farbe im Raum. Angewandte Farbenpsychologie. München: Callwey Verlag, 170
Andrizhievskii A.A. Volodin V.I., (2005). Energosberezhenie i energeticheskii menedzhment. [Energy Saving and Energy Managment]. Ucheb. Posobie. Izd. 2-e, ispr. Minsk.: Vysshaia shkola, 294 (in Russian)
Voronetc L.A. (1979). Iskusstvennoe osveshchenie pomeshchenii. [Artificial room light]. Kiev: Budіvelnik, 132 (in Russian)
Kalinicheva M.M. (2012). Tekhnicheskaia estetika i dizain. Slova-r. [Technical aesthetics and design. Vocabulary] Moskva: Akademicheskii proekt: Kultura, 356 (in Russian)
Pile John F. (1995). Intererior Design. Second Edition. New York: Harry N. Abrams. Inc, 584
Sorel K. (2007). Prostranstvo i svet. [Space and light]. Moskva: Kladez-Buks, 139 (in Russian)
Pedkhem Ch., Sonders Dzh. (1978). Vospriiatie sveta i tcveta. [The perception of light and color.]. Perevod s angliiskogo. Birnovoi R.L., Ostrovskogo M.A. Moskva: Mir, 256 (in Russian)
Fleury P., (1930). Couleurs et colorimetrie. Paris: Librairie scientifique Hermann et cie, 33
Itten I., (1981). Kunst der Farbe. Rawensburg, 236
Bribba C.A., Greated C., Collins M.N. (2011). Colour in art. Boston:
Witpress, 145
Zeugner G. (1963). Farbenlehre für Maler. Berlin: VEB Verlag für Bauwesen, 168
Déribéré M., (1959). La couleur dans ls activités humaines. Paris:
Dunod, 192
Van Assen J.J.R., Wijntjes, M., Pont S., (2016). Highlight shapes and perception of gloss for real and photographed objects. Journal of Vision, № 6, 1-14
Auer. H. (1983). Lampen – künstliche lichtquel•len tür jeden denkbaren zweck. (1983) FARBE + DESIGN, № 25/26, Gaildorf: GmbH & Co KG, 18-25
Koenderink J.J., van Doorn A., Pont S. (2012). Shading, a View from the Inside. Seeing and Perceiving Koninklijke. Brill NV, Leiden, № 25, 303–338
Meerwein G, Rodeck B., (2007). Farbe – Kommunikation. Die Durchsicht der Übersetzung ins Englische besorgte F.H. Mahnke. Basel • Boston • Berlin: Raum Birkhauser Verlag AG, 152
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Oksana Pylypchuk
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
