Узагальнення художньо-пластичного образу як один із основних прийомів застосування скульптурної пластики в архітектурному середовищі
DOI:
https://doi.org/10.32347/2221-9293.2019.16.72-81Ключові слова:
архітектура, скульптура, узагальнення, деталізація, ідейно-художній зміст, синтез мистецтв, пластичний образ.Анотація
Враховуючи аспекти взаємозв’язку архітектури і скульптури, у статті розглянута актуальність проблеми у вирішенні задач співвідношення скульптурної пластики та міського середовища.
Встановлено, що архітектура і скульптура утворюють різноманітні архітектурно-пластичні композиції і у цьому конкретному вираженні прямих зв’язків полягає взаємодія двох пластичних мистецтв. Розглянуті проблеми втрат взаємозв’язку, зникнення композиційної цілісності двох просторово-пластичних мистецтв – архітектури і скульптури. З’ясовано, що скульптура поступово починає існувати досить незалежно від архітектури, не дивлячись на те, що вона проектується і розташовується у конкретному архітектурному середовищі з певними ознаками та повинна утворювати єдину просторово-пластичну композицію з архітектурою, скульптура не може вступати в синтез з архітектурою в межах тільки своїх особистих засобів вираження. Ці засоби повинні володіти такими певними рисами, які являються багато в чому спільними із засобами формування архітектурного середовища.
Посилання
Зверопоклонник Ватагин. Вглядываясь в жизнь. Свердловск, 1972, 196 с.
Текст научной статьи по специальности «Искусство. Искусствоведение» Портнова И.В. Образы-символы в анималистической скульптуре в XX веке. Інтернет-посилання: https://cyberleninka.ru/article/n/obrazy-simvoly-v-animalisticheskoy-skulpture-xx-v (дата звернення 30 травня, 2019).
Інтернет-посилання: docplayer.ru/26490457-Karpenko-a-v-simvol-znak-obraz.html (дата звернення 28 травня, 2019).
Лосев А.Ф. Проблема символа и реалистическое искусство. 2-е изд., испр. Москва: Искусство, 1995, 320 с.
Інтернет-посилання: http://kursak.net/simvol-v-nauke-religii-iskusstve/ (дата звернення- 30 травн, 2019).
Полубок А.П. Синтез мистецтв як процес взаємодії архітектури і пластичних мистецтв// Наук.-техн. збірник: Сучасні проблеми архітектури та містобудування. Київ: КНУБА, 2017. Вип. № 49. С. 189-194.
Степанов Г.П., Композиционные проблемы синтеза искусств. Ленинград. Художник РСФСР, 1984. 320 с.
Кириллова Л.И., Покровский И.А., Рожин И.Е. Композиция в современной архитектуре. Москва. Стройиздат, 1973. 286 с.
Інтернет посилання, код доступу: https://www.google.com.ua/search?q=меморіальний+комплекс+саласпілс&client=opera&hs=AI5&sxsrf=ACYBGNTgUNdmcRcRScLXcP98io7wR2wSgQ:1580042881488&source=lnms&tbm=isch&sa=X&ved=2ahUKEwiz_ri1pqHnAhWXrIsKHZ5PA48Q_AUoAnoECBMQBA&biw=1500&bih=734&dpr=1.25/ (дата звернення – 30 травня 2019).
Полубок А. П. Композиційні основи синтезу мистецтв// Наук.-техн. збірник: Сучасні проблеми архітектури та містобудування. Київ: КНУБА, 2018. Вип. № 14-15. С. 104-109.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Andrii Polyubok
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
