Дизайн експозиційного приміщення: Ергономічний аспект
DOI:
https://doi.org/10.32347/2221-9293.2019.16.90-100Ключові слова:
дизайн, експозиційна площа, експозиційні матеріали, ергономічні параметри, габаритні розміри, музей.Анотація
Статтю присвячено висвітленню можливостей залучення авторського методу проектування експозиційного простору, що ґрунтується на ергономічних принципах, адаптованих для аналізу умов огляду експозиції сучасних музеїв.
Посилання
Дивак В. І. Методичні засади архітектурно–планувального розширення художніх музеїв: дис. канд. архітектури: 18.00.02 / Дивак Віктор Іванович; КНУБА. – КИЇВ., 2016. – 162 с.
Смирний Д.В. Дизайн експозиції, ізольоване експонування: ергономічний аспект // Міжвідомчий науково-технічний збірник «Технічна естетика і дизайн» – К.: «Віпол». – Вып.11. – 2012. – С. 175-180.
Смирний Д.В. Дизайн експозиції, експонування групи творів мистецтва: ергономічний аспект // Технічна естетика і дизайн: зб. наук. пр. Київ: КНУБА, 2018. Вип. 14. С. 263–274.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Dmytro Smyrnyi
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).