КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ЕСТЕТИЧНОГО РІВНЯ СВІТЛОВОГО СЕРЕДОВИЩА ПРИМІЩЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.32347/2221-9293.2020.17.30-41Ключові слова:
дизайн світлового середовища, естетичне світлове середовище приміщення, критерії оцінки естетичного рівня світлового середовища приміщенняАнотація
У статті розглянуто питання естетичності світлового середовища приміщення, сформульовано визначення цього поняття та виявлено критерії оцінки його рівня. На першому етапі дослідження, на основі аналізу відомих з інших галузей визначень, сформульовано актуальне для галузі дизайну світлового середовища приміщень визначення поняття «світлове середовище», а саме: світлове середовище приміщення – це просторове утворення заповнене випромінюванням видимого діапазону, що генерується джерелами природного та/або штучного світла і складається з прямих, пропущених, розсіяних та відбитих променів, сукупність яких забезпечує належний світловий мікроклімат, нормальну зорову працездатність та зоровий комфорт людини.
На другому етапі дослідження, на основі аналізу сучасних естетичних концепцій, запропоновано визначення естетичного світлового середовища приміщення як просторового утворення заповненого диференційованим, залежно від пріоритетної функції і часу доби, випромінюванням видимого діапазону в кількості достатній для забезпечення нормальної зорової працездатності, якісні показники якого сприяють психологічно врівноваженому, позитивно емоційному стану користувача, даючи можливість періодичного спрямування погляду на відстань і формуючи відчуття комфортності місця перебування.
На третьому етапі дослідження, відповідно до наданого визначення, виявлено основні критерії оцінки естетичного рівня світлового середовища приміщення, а саме: наявність оптимальної освітленості для виконання відповідних зорових завдань із забезпеченням необхідного рівня видимості та візуальної продуктивності; можливість періодичного спрямування погляду в далечінь або на відстань (базовий рівень); можливість налаштування в автоматичному та/або ручному режимі параметрів системи освітлення залежно від часу доби і призначення приміщення або його функціональної зони (середній рівень); відповідність світлового розподілу та колірної температури джерел штучного світла певному періоду доби; формування суб’єктивного відчуття комфортності місця перебування (високий рівень).
Посилання
Список джерел
ДБН В.2.5-28-2018. Природне і штучне освітлення. К. : Укрархбудінформ, 2018. 137 с.
Мартиросова В. Г. Офтальмологические и светотехнические перспективы внедрения светодиодных источников света на производственных предприятиях Украины : доклад на конференции LED Progress 1315 сентября 2017 г.
URL: http://ualedlight.org/images/LedExpo2017/1/Martirosova.pdf
Агранович-Пономарева Е. С. (ред.). Архитектурный дизайн. Ростов на Дону : Феникс, 2009. 342 с.
Біленко І. І., Жмудський О. З. (ред.). Фізичний словник. К. : Вища школа, 1979. 336 с.
Дубинський В. П. Архітектурно-художні принципи формування світло-кольорового середовища сучасного міста : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. архітектури : спец. 18.00.01 «Теорія архітектури, реставрація пам’яток архітектури». Харків, 2007. 20 с.
Мильталер Ю. Что такое красота? Введение в эстетику. М. : КомКнига, 2007. 120 с.
Мейман Э. Введение в современную эстетику. М. : Издательство ЛКИ, 2007. 200 с.
Лишаев С. А. Эстетика пространства в культурно-историческом и экзистенциальном контексте. Вестник Самарской гуманитарной академии. Серия «Философия. Филология». 2011. № 1(9). С. 52–70.
Коваль Л. М. Естетико-технологічні закономірності дизайну енергоефективного світлового середовища приміщень : дис. на здобуття наук. ступеня д. т. н. : спец. 05.01.03 «Технічна естетика». К. : КНУБА, 2020. 638 с.
References
SBC В.2.5-28-2018. (2018). Natural and artificial lighting. [Pryrodne i shtuchne osvitlennia]. Kyiv: Ukrarkhbudinform. (in Ukrainian)
Martirosova, V. G. (2017). Ophthalmological and lighting engineering perspectives for the introduction of LED light sources at industrial company of Ukraine [Oftal'mologicheskie i svetotehnicheskie perspektivy vnedrenija svetodiodnyh istochnikov sveta na proizvodstvennyh predprijatijah Ukrainy]: report at the conference LED Progress 1315 September. Retrieved from http://ualedlight.org/images/LedExpo2017/1/Martirosova.pdf (in Russian)
Agranovich-Ponomareva, E. S., ed. (2009). Architectural design. [Arhitekturnyj dizajn]. Rostov-on-Don: Feniks. (in Russian)
Bilenko, I. I. and Zhmudskyi, O. Z., ed. (1979). Physical dictionary. [Fizychnyi slovnyk]. Kyiv: Vyshcha shkola. (in Ukrainian)
Dubynskyi, V. P. (2007). Architectural and art principles of formation of light and color environment of the modern city [Arkhitekturno-khudozhni pryntsypy formuvannia svitlo-kolorovoho seredovyshcha suchasnoho mista]: avtoref. dys. na zdobuttia nauk. stupenia kand. arkhitektury : spets. 18.00.01 «Teoriia arkhitektury, restavratsiia pamiatok arkhitektury». Kharkiv. (in Ukrainian)
Mil'taler, Ju. (2007). What is beauty? Introduction to aesthetics. [Chto takoe krasota? Vvedenie v jestetiku]. Moscow: KomKniga. (in Russian)
Mejman, Je. (2007). Introduction to modern aesthetics. [Vvedenie v sovremennuju jestetiku]. Moscow: Izdatel'stvo LKI. (in Russian)
Lishaev, S. A. (2011). Aesthetics of space in a cultural, historical and existential context. [Jestetika prostranstva v kul'turno-istoricheskom i jekzistencial'nom kontekste]. Vestnik Samarskoj gumanitarnoj akademii. Serija «Filosofija. Filologija», № 1(9), 52–70. (in Russian)
Koval, L. М. (2020). Aesthetic and technological principles of design of energy-efficient indoor light environment [Estetyko-tekhnolohichni zakonomirnosti dyzainu enerhoefektyvnoho svitlovoho seredovyshcha prymishchen]: dys. na zdobuttia nauk. stupenia d. t. n. : spets. 05.01.03 «Tekhnichna estetyka». Kyiv: КNUCА. (in Ukrainian)
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Коваль Ліді
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
